Бластопатії і мікроцефалія в регіоні України, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи

В. Вертелецький^1,2, Л. Євтушок^2,3, Н. Зимак-Закутня^2,4, Б. Вонг^5,6, З. Сосинюк^{2 ,3},С. Лапченко², Х. Хобарт⁷

¹Кафедра медичної генетики, ⁵математики і ⁶статистики Університету Південної Алабами (м. Мобіл, штат Алабама, США); ²Міжнародний благодійний фонд «ОМНІ-мережа для дітей», ³Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені В. Поліщука (м. Рівне, Україна), ⁴Хмельницький міський перинатальний центр (м. Хмельницький, Україна); ⁷Цитогенетична лабораторія кафедри патології медичного центру Університету Міссісіпі (м. Джексон, штат Міссісіпі, США)

Congenit Anom (Kyoto).2014 Jan 13. doi: 10.1111/cga.12051. (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24666273)

Тези:

Проведене популяційне дескриптивне епідеміологічне дослідження показує, що частоти зрощених близнюків, тератом, вад невральної трубки, мікроцефалії і мікрофтальмії в Рівненській області України є серед найвищих в Європі. Рівненська область знаходиться в 200 км від Чорнобильської атомної електростанції, а її північна частина – Полісся значно забруднена іонізуючою радіацією.

Частоти вад невральної трубки, мікроцефалії і мікрофтальмії в Поліссі є статистично достовірно вищі, ніж в іншій частині області. Дослідження обводу голови дітей при народженні показало статистично достовірно менші його розміри у хлопчиків і дівчаток, народжених матерями, які проживали в одному з Поліських районів, у порівнянні з обводом голови дітей, що проживали в обласному центрі.

Усі ці спостереження дають підґрунтя для проведення проспективних досліджень типу «причина-наслідок» з метою їх підтвердження і встановлення причин.

Переваги цього дослідження полягають у тому, що воно ґрунтується на міжнародних стандартах, які існують в Європі, а також на даних, зібраних під час десятирічного моніторингу вроджених аномалій у двох великих і відмінних одна від іншої популяціях. Обмеження цього дослідження, як і усіх інших дескриптивних епідеміологічних досліджень, полягає у тому, що виявлені причинно-наслідкові асоціації вимагають подальшої оцінки шляхом проведення додаткових проспективних досліджень специфічних тератогенних факторів.