Незважаючи на те, що сонце гріє тепліше, пробиваються перші весняні квіти і погожих днів стає більше, кабінети лікарів заповнюються пацієнтами різного віку. З настанням весни частішають випадки загострення ряду хронічних захворювань. Відбувається це тому, що зимово-весняному періоду притаманні різкі зміни в кліматі, перепади атмосферного тиску – все це дуже впливає на організм людини.

«Ми відмічаємо загострення гастроентерологічних патологій, серед яких на першому місці – виразкова хвороба, основним збудником якої є бактерія хелікобактер пілорі. Після тривалої зими у хворих частішають дисгормональні зміни в організмі. Після перенесених вірусних, інфекційних, гострих респіраторних захворювань, у людей відбуваються нейроендокринні зміни – дисбаланс відповідних гормонів. Це також сприятливий фактор для активації збудника, що викликає виразку. Овочі та фрукти, які споживають люди, містять менше вітамінів, а при нестачі вітамінів в організмі загострюються такі хронічні захворювання, як гепатит, панкреатит, виразкова хвороба, гастрит. Також в цей час люди вживають більше закруток, заготовлених з осіннього періоду, а це – консерванти, які містять маринади, що загострюють хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту», – розповідає лікар-гастроентеролог Оксана Василівна Маніковська.

За 2017 рік в РОКЛДЦ ім. В.Поліщука виразкову хворобу діагностова но у 561 пацієнтів. Вперше виявлено 119 виразок шлунку і 394 виразок дванадцятипалої кишки.

Перші ознаки, що можуть вказувати на виразкову хворобу: поява больового синдрому шлунку, особливо в ранковий час, печія, дискомфорт, здуття живота.

Як застерегтись? Важливо приймати їжу малими порціями 5-7 разів на день, щоб шлунково-кишковий тракт працював у нормальному режимі, вживати чаї з малини та ожини , які містять багато вітамінів. Щоб підвищити імунні захисні сили, добре вживати щодня 5 волоських горіхів, які містять добову кількість вітаміну Е і є добрим антиоксидантом для серцево-судинних захворювань. Варто пити узвар, морси, домашні соки і не забувати про перебування на свіжому повітрі та регулярне провітрювання приміщення. Варто відмовитись від прийому алкоголю і куріння.

До комплексу профілактичних заходів щодо попередження виразкової хвороби входять рівномірний розподіл фізичних і розумових навантажень, виключення стресових ситуацій, нервових розладів, а також достатня тривалість сну і відпочинку.

Такі прості на перший погляд правила допоможуть зберегти найголовніше – Ваше здоров’я.

Фахівці РОКЛДЦ ім. В Поліщука взяли уча сть у тренігу-програмі для лікарів «Мистецтво лікування», проведений за підтримки Міністерства охорони здоров’я України, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, управління охорони здоров’я Рівненської міської ради, управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації.

Хірург-мамолог РОКЛДЦ ім. В. Поліщука Качан Віктор Степанович нещодавно прийняв участь у 2-х конференціях:

• «Захворювання молочних залоз: від виявлення до лікування» (листопад в м. Київ);
• «Мистецтво підтримки здоров’я жінки» (лютий в м. Трускавець).

Конференції проводились під егідою Національного інституту раку, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, ДУ «Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України».

Уча сники конференцій прийняли участь у майстер-класах:

«Міждисциплінарна дискусія – менеджмент пацієнток з патологією молочних залоз»

«Тактика лікаря при виявленні патології молочних залоз».

По результатах конференцій були обговорені найважливіші питання для створення міждисциплінарного консенсусу по захворюванням молочних залоз.

Рівень захворюваності на рак молочної залози зростає з кожним роком. Актуальною все ж залишається методика самодіагностики. Від раку грудей не застрахований ніхто, тому кожній жінці необхідно знати перші ознаки раку молочної залози:

• зміна форми і контури грудей;
• кровянисті виділення із соска;
• поява на сосоку ранки, або садна, лущення;
• ущільненння, болючість в молочній залозі або в області пахв;
• втягування соска;
• почервоніння грудей.

При появі будь-якого з них слід проконсультуватися у фахівця, не чекаючи, поки пухлина дасть метастази. Раз у році бажано робити УЗД грудної залози і мамографію (рентген грудей), а по досягненню 40 років її слід робити обов’язково, навіть при відсутності будь-яких скарг. Крім цього жінкам слід регулярно відвідувати терапевта, мамолога та гінеколога.

Синдром Дауна (трисомія 21-ї хромосоми) – найбільш поширене та вивчене хромосомне захворювання, а також найчастіша причина розумової відсталості у людини. Частота цієї патології становить 1:600-700-живонароджених.

За 2008-2017 роки в обласному медико-генетичному центрі РОКЛДЦ ім. В.Поліщука проведено 977 процедур амніоцентезу, виявлено 98 випадків хромосомної патології у плода, у тому числі у 67 плодів було діагностова но синдром Дауна.

Детальніше читайте статтю «Синдром Дауна: аспекти пренатальної діагностики» Богдани Євтушок лікаря відділення пренатальної УЗД обласного медико-генетичного центру РОКЛДЦ ім. В .Поліщука в газеті «Медичний вісник + » № 10 (397), 06.03.2018

І. Шумлянський в програмі «Ранок» на телеканалі РТБ акцентував увагу на важливості повноцінного сну. Розповів про те, що сьогодні більше 10 % населення планети страждає на цю недугу. Осблива увага акцентувалась на запобіганні та профілактиці безсоння і порушень повноцінного сну, а також нових методів діагностики та лікування. 

В березні планета відзначає Всесвітній день сну. За даними ВООЗ від безсоння та порушень сну страждає понад 10% населення планети. За даними американських дослідників у 24% чоловіків і 9% жінок середнього віку діагностують серцево-судинні захворювання, які провокуються порушенням сну. Цього року 16 березня медики та експерти вкотре нагадують людям про важливість повноцінного сну.

Рука допомоги ніколи не зайва! День рідкісних (орфанних) захворювань вперше запроваджений Європейською організацією рідкісних захворювань (EURORDIS — European Organization for Rare Diseases) 29 лютого 2008 року і відзначається в останній день лютого. Рідкісною вважається хвороба, яка рідко зустрічається в загальній популяції населення (не частіше, ніж 1:2000), загрожує життю або хронічно прогресує, призводить до смерті чи інвалідності.

Лікар-уролог РОКЛДЦ ім В.Поліщука Андрій Романович Бортей взяв уча сть у дискусійному форумі «Сексуальне здоров’я чоловіка очима професіоналів», що відбувся в рамках Всеукраїнського з’їзду урологів 16 лютого 2018 року в м. Яремче.

Звітуючи про досягнення минулого року та плануючи подальшу роботу закладу, керівництво Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені Віктора Поліщука наголосило на основному завданні: працювати заради людей.

Після звернення Професійної спілки працівників охорони здоров’я України до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана перший Віце-прем’єр- міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів 30 листопада 2017 року підписав наказ «Про затвердження Зміни № 7 до Національного класифікатора України ДК 003:2010». Зокрема, зазначена зміна відновлює такі скасовані за ініціативи МОЗ професії працівників охорони здоров’я, як «лікар-терапевт», «лікар-терапевт- дільничий», «лікар-терапевт підлітковий», «лікар-терапевт цехової лікарської дільниці», «фельдшер із медицини невідкладних станів», «інструктор з трудової адаптації», «інструктор з трудової терапії», «фахівець з фізичної реабілітації», «сестра медична з лікувальної фізкультури», «сестра медична з масажу», затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Зміни до № 6 до національного класифікатора України ДК 003:2010» від 26.10.2017 року.

Введені до класифікатора нові професії залишаються. В міністерстві охорони здоров’я повідомляють, що перехід на нові професії розпочнеться у 2018 році після внесення відповідних змін до низки нормативно-правових актів, які регулюють професійні права та пільги працівників галузі.

За матеріалами газети «Ваше здоров’я» № 49-50 від 15.12.2017