За даними ВООЗ кожна 3-4 людина у світі страждає будь-якими видами алергії. Таким чином, по захворюваності алергія займає третє місце серед інших найбільш поширених захворювань. В Україні на цю недугу хворіє близько 10 мільйонів людей і нажаль, поширеність постійно зростає. Причина цього – збій у роботі імунної системи, яка починає сприймати безпечні речовини як загрозу, і внаслідок цього організм видає специфічну: хибну захисну реакцію.

Нажаль, ми навіть можемо і не підозрювати, що алергічну реакцію можуть викликати прості речі довкола нас. Невдовзі від алергії потерпатиме половина всього людства, часті випадки виникнення гіперчутливості як до алергенів зі звичного для людини оточення (побутових, грибкових, пилкових, харчових, епідермальних, і навіть холоду та сонячних променів), так і до штучних алергенів (миючих, косметичних речовин, особливо лікарських засобів).

Найпростіші симптоми, що можуть бути схожі на просту застуду ГРВІ: головні болі, чхання, нежить, кон’юктивіт, субфебрильна температура тіла, закладеність носа (ринорея), мігрені, які пов’язані з цвітінням квітів, дерев, погіршення зору, загальне погіршення самопочуття, сну. Алергік починає відчувати гострий неприємний біль в очах, подразнення в носі, що призводить до фізіологічного порушення акту дихання. Крім того, поліноз (алергія на пилок) може переходити ще у сезонну бронхіальну астму, мати шкірні прояви і, врешті-решт, закінчиться анафілактичним шоком (що може бути фатальним).

Щоб цього не сталося, краще попередити, і бути озброєними.

Алергічний риніт (АР) – це інтермітуюче або персистуюче запалення слизової оболонки носа і його пазух, яке обумовлене дією алергенів і характеризується закладеністю, виділенням, свербінням носа, чханням. Виділяють 2 основні форми АР: сезонний алергічний риніт(САР) та цілорічний АР – ЦАР. В свою чергу ці форми поділяються за видом причинно-значущого алергену, тяжкістю його симптомів, стадією захворювання (загострення, ремісія) і наявністю ускладнень. САР може бути пилкової або грибкової етіології, а ЦАР – побутової, епідермальної, харчової та професійної природи.

Важливе місце в специфічній діагностиці алергічного риніту належить лабораторним методам дослідження. Оскільки в основі розвитку АР лежить IgE-залежний (негайний) тип алергічної реакції/

У Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі імені Віктора Поліщука для діагностики алергічних станів використовують ряд методик лабораторної діагностики:

1. Визначення клітин імунної системи за допомогою моноклональних антитіл дозволяє ідентифікувати субпопуляції лімфоцитів. Це дає змогу виявляти порушення у клітинній ланці системи імунітету.

2. Стан гуморального імунітету оцінюють шляхом визначення імуноглобулінів класів А, М, G, E, які визначають на суча сному автоматичному обладнанні.

3. Специфічну діагностику алергічних станів проводять методом «Імуноблоту». Для цього використовують чотири панелі алергенів (харчова, інгаляційна, педіатрична та загальна панель) до складу яких входить 20 алергенів. Дана методика дозволяє виявляти специфічні IgE до окремих алергенів.

Таким чином, вказана методика діагностики алергічних станів дозволяє у короткий термін на високому та сучасному рівні визначити специфічні IgE до низки алергенів що дає змогу точно виявити причину сенсибілізації.

Проте, не дивлячись на важливість додаткових методів обстеження пацієнтів, необхідно підкреслити, що жоден з цих методів сам окремо, без зіставлення з даними анамнезу, клінічної картини, результатами тестування з алергенами не може бути підставою для постановки остаточного діагнозу алергічного риніт/

Тому, діагноз алергічний риніт (поліноз) повинний базуватися в основному на даних алергологічного анамнезу, фізикального обстеження пацієнта, результатах тестів in vivo та in vitro з алергенами, а також на даних лабораторного та інструментального загально клінічного обстеження хворого.

Для подальшого запобігання алергічних нападів для такої категорії, в залежності від їх причини лікар імунолог-алерголог допоможе підібрати індивідуальну гіпоалергенну дієту, щоб попередити зустріч з харчовими алергенами, визначити і скласти сезонний графік гіперчутливості відповідних алергенів для зменшення алергізації і розвитку нових захворювань та ускладнень.

Якщо у Вас поліноз:

• Прагніть менше бувати на сонці. Прогулянки краще здійснювати в сиру погоду, коли пилок прибився до землі.
• Відкоригуйте режим дня: пік «викиду» пилку припадає на період від 5 до 11 години ранку, тому плануйте тривале перебування на вулиці на інший час.
• По можливості, не виходьте з будинку в сухі вітряні дні, коли пилку особливо багато в повітрі.
• Провітрюйте приміщення відразу після дощу.
• Якщо ви живете на дачі, то на відкриті вікна і двері бажано повісити добре змочені простирадла або марлю, складену в декілька шарів.
• Не сушіть білизну на вулиці: на неї осідає пилок.
• Щодня робіть вологе прибирання.
• Приймайте душ 2 рази на день.
• Після повернення з вулиці намагайтеся одразу вимити волосся.
• Не розводьте такі кімнатні рослини: герань, бегонія, примула, троянда, бузок, плющ.
• Жінкам бажано менше користуватися тушшю для очей, тінями та іншою косметикою.

Бережіть себе!!!

Лікар імунолог-алерголог

Колодич Оксана Степанівна