РОКЛДЦ ім. В. Поліщука

Якість лабораторних досліджень перш за все

Сьогодні жоден лікувально-діагностичний процес неможливий без лабораторної діагностики. Результатом лабораторного дослідження є достовірна, об'єктивна та діагностична інформація, що дає лікареві змогу поставити правильний діагноз і призначити ефективне лікування.  Цикл отримання цієї інформації можна розділити на три етапи: преаналітичний, аналітичний та постаналітичний. Преаналітичний етап передбачає час від призначення лікуючим лікарем переліку тестів (аналізів), формування ним заявки в лабораторію до початку вимірювання. Аналітичний етап – це процес визначення якісних та кількісних показників в біоматеріалі лікарями та лаборантами. Післяаналітичний етап – період від реєстрації результатів аналізу до їх медичної інтерпретації лікуючим лікарем. Як і в будь-якій іншій галузі людської діяльності, помилки в роботі медичних лабораторій, незалежно від того державна вона чи приватна, існують. Завідуючий Централізованим відділенням автоматизованої лабораторної діагностики Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В. Поліщука Олександр Кректун пояснює, - «помилки залежать від людського фактору, тому в діагностичному центрі майже всі дослідження проводяться на автоматизованому обладнанні, що повністю мінімізує участь в ньому людини. Відділення оснащене високотехнологічним сучасним устаткуванням та реагентами всесвітньо відомих виробників, зокрема це Roche (Німеччина), DPC (США), BioRad (США), ABX (Австрія). Саме таке обладнання застосовується в провідних клініках світу. Використання математичних методів автоматизує інтерпретацію отриманих результатів та знімає проблему суб’єктивної їх оцінки. Крім того, дослідження, що проводяться в лабораторії нашого центру постійно проходять внутрішньолабораторний контроль якості. До речі, на відміну від інших лабораторій, у тому числі і приватних, на кожному нашому результаті вказується виробник обладнання та реагентів». Статистичні дані свідчать, що близько 70% помилок в результатах лабораторних досліджень допускають на початковому етапі, коли є непоінформованість пацієнта про підготовку до певних обстежень та порушення в транспортуванні проб до лабораторії. Часто є недотримання процедури взяття біоматеріалу. Наприклад, не завжди забір крові з вени можна виконувати з накладанням джгута. Інша помилка – зразки крові поміщають до пробірки з невідповідним антикоагулянтом. Нерідко в заявці на дослідження забувають зазначити назву відділення, клініки чи інформацію про самого пацієнта. Олександр Кректун продовжує, – «Складність належної організації преаналітичного етапу в медичній лабораторії зумовлена переважанням людського впливу та тим, що забір біологічного матеріалу (крові, сечі і т.д.) часто здійснюється поза її межами. Лабораторні дослідження мають бути призначені своєчасно та проведені після відповідної підготовки. Наприклад, більшість аналізів потрібно здавати натще і до 11 години ранку. Зокрема тест для визначення гормону кортизолу слід проводити до 10 ранку, тому що згідно біоритмів виділення цього гормону максимальна його концентрація спостерігається в другій половині дня. Для визначення ліпідного обміну пацієнтові потрібно утриматися від вживання їжі протягом 8-10 годин. Для визначення гормону щитоподібної залози пацієнтам рекомендують не вживати тіреотропних препаратів (вони змінюють функцію щитоподібної залози) протягом двох тижнів. Для дослідження печінкових ферментів пацієнт не повинен вживати алкоголь протягом 3-5 днів. В кожній лабораторії слід розробити та затвердити офіційний порядок забору, транспортування й зберігання біологічного матеріалу. Для більшості досліджень зразки крові мають бути доставлені не пізніше 45 хвилин після її забору. Між забором крові та процедурою відділення сироватки від її клітинних елементів повинно пройти не більше двох годин. Кров для виявлення гепатитів методом ДНК-діагностики (ПЛР) згідно методичних рекомендацій може зберігатися без обробки до 2-х годин при температурі +20С - +40С, а слина відразу після її забору повинна бути доставлена у лабораторію. Особливе значення має стандартизація процедури транспортування проб до лабораторії у випадках, коли пункти забору знаходяться в одному місті, а сама лабораторія – в іншому. Тут можливі порушення як температурного режиму, так і термінів доставки проб на дослідження. Тому, слід віддавати перевагу проведенню лабораторних досліджень в закладах, де здійснюють забір біологічного матеріалу безпосередньо в лабораторії, як, зокрема, у діагностичному центрі. До речі, більшість лабораторних досліджень у нас виконуються в день здачі біоматеріалу і до кінця робочого дня пацієнт з отриманими результатами може звернутися до лікуючого лікаря». На етапі інтерпретації результатів помилки можуть виникати через недостатню обізнаність лікаря про вплив на властивості біоматеріалу чи якість дослідження сторонніх факторів, а особливо лікарських засобів, які приймає хворий. У разі, якщо хворому було призначено кілька видів лабораторних досліджень, першими слід виконувати та інтерпретувати найбільш важливі для його здоров’я тести. Необхідно також вміти обґрунтовано призначати повторні лабораторні дослідження. «Отож, - підсумовує Олександр Кректун, - щоб отримати надійні, точні та достовірні результати, правильно інтерпретувати їх потрібно постійно впроваджувати контроль на всіх трьох етапах лабораторного дослідження, ретельно і методично виконувати усі виробничі вимоги та рекомендації». Для отримання додаткової інформації з приводу підготовки до обстеження та інтерпретації одержаних результатів лабораторного дослідження можна звернутися до Централізованого відділення автоматизованої лабораторної діагностики РОКЛДЦ ім.. В.Поліщука за тел. 22-35-89, e-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

  No Comments.
You need to login or register to post comments.
Discuss this item on the forums. (0 posts)

< Попередня		Наступна >