РОКЛДЦ ім. В. Поліщука

Є теми, які цікавлять всіх – наприклад, здоров’я. Є теми, яких майже всі соромляться – скажімо, це гроші. А є проблеми, де поєднується і одне, і друге. Проблеми, які давно і всерйоз слід вирішувати на державному рівні. Наприклад – фінансування медицини. Ні для кого не секрет, що безкоштовною вона залишилась хіба що в Конституції. Цим зручно спекулювати політикам напередодні виборів, але реально це ні на що не впливає. Тугий вузол фінансових проблем галузі охорони здоров’я все ж доведеться розв’язувати. І пересічні люди, схоже, розуміють це краще за можновладців. Принаймні про це свідчать результати опитування, яке провів наприкінці травня у Рівному Видавничий дім „ОГО”. У своїх відповідях рівняни не лише висловили готовність до переходу на цивілізовану модель оплати медичних послуг, а й назвали лідерів серед закладів охорони здоров’я, які найбільше працюють над тим, аби стандарти цивілізованої медицини знаходили втілення в нашому сьогоденні.

За демографічними показниками ООН Україна визнана лідером серед європейських країн за темпами скорочення населення, до 2050 року населення України може зменшитись на 40% погіршення стану здоров’я населення призводить до об’єктивного зростання потреб у медичній допомозі, які нинішня система охорони здоров’я задовольнити не може.

За статистичними даними 80-85% коштів, що виділяється на охорону здоров’я витрачаються на заробітну плату, 8% - на енергоносії, 8% - на медикаменти, 4% - на харчування.

Не забезпечено задекларованого рівня доступності та безкоштовності медичного обслуговування. на сьогоднішній день не розроблено нормативів фінансування охорони здоров’я ані на державному рівні ані на регіональному рівні. більшість загальнодержавних та регіональних програм з охорони здоров’я розроблені формально.

У сфері здоров’я не залучається потрібного обсягу фінансових ресурсів, а ті що залучаються використовуються нераціонально.

У всьому світі доведено, надання якісної медичної допомоги на 70% залежить від діагностики та якісного медичного обслуговування. водночас встановлено, що зношення основних засобів в середньому становить 65-70%, що підтверджено при огляді технічної бази в діагностичному центрі. при цьому з усіх видатків у сфері охорони здоров’я 90% становлять поточні витрати і лише 10% - капітальні. в даних економічних умовах діагностичний центр змушений був «вишукувати» додаткові джерела фінансування для забезпечення діяльності, як приклад: - співпраця з страховими компаніями, - звернення біля 13-15% громадян з інших регіонів України за рахунок іміджу та високого рівня підготовки спеціалістів та новітніх методів діагностики, - участь у міжнародних грантах та програмах співпраці, а відтак можливе стажування за кордоном та привнесення новітніх методик Європи та Америки, - організація профілактичних оглядів, які відповідають європейському рівню для провідних корпоративних клієнтів Рівного та регіонів, - спільно з управлінням охорони здоров’я, обласною радою та адміністрацією впровадження програм, які фінансувались за спеціальними рахунками, - наукова робота, яка частково фінансувалась за рахунок університетських та наукових громадських організацій.

Все це дало змогу попри економічні негаразди тримати планку закладу на високому рівні, про що свідчать високі показники європейських досліджень.

„Як ви вважаєте, хто має оплачувати надані медичні послуги?” – так звучало наше перше запитання. Відповіді виявились майже порівну поділеними між трьома основними варіантами: „страхові компанії” – 32%, „частково держава, частково пацієнт” – 31%, лише держава – 29%. (І тільки 5% респондентів допускають, що всі витрати на медпослуги мають лягти виключно на плечі пацієнтів).

З одного боку, відсутність чітко переважаючого варіанту відповіді є логічним наслідком замовчування давно перезрілої проблеми на державному рівні. З іншого – не можна не помітити того, що в сукупності понад дві третини респондентів усвідомлюють: покладатись виключно на державу в питаннях фінансування надання медпослуг – це позиція вчорашнього дня, це поза страуса, який ховає голову в пісок. Цілком логічно, що нині фінансування медицини має стати спільною справою держави (через бюджет), бізнесу (через розвиток ринку медичного страхування) та самих громадян (через часткову компенсацію вартості наданих послуг тими, хто має таку змогу). Мудрість пересічних громадян підтверджують відповіді на наступні питання, логічно пов’язані з першим. Так, 62%, тобто майже дві третини опитаних, вважають за доцільне за відсутності державного фінансування залучати кошти пацієнтів для забезпечення належної роботи медичних закладів, закупівлю нового обладнання та підтримання функціонування існуючого. При цьому 83% респондентів переконані: без належного фінансування з боку держави нормальна робота закладів охорони здоров’я – неможлива. Отже, рівняни чекають від держави належної уваги до потреб медицини (а відтак – і до їхнього здоров’я). А разом із тим – усвідомлюють, що запровадження ринкових механізмів у медичній галузі – невідворотне.

Це підтверджують відповіді на запитання: „В який спосіб ви вважаєте за доцільне покривати витрати на проведення обстежень та лікування?”. Варіант „державне фінансування” обрали 35% респондентів, і майже стільки ж (34%) віддали перевагу придбанню полісу медичного страхування. Лише 7% обрали варіант „домовитись з конкретним лікарем”. (Тобто таких громадян – у 5 разів менше, ніж прихильників цивілізованої моделі медичного страхування. Що не кажіть - промовистий „дзвіночок” для влади, яка нічого в цьому напрямку не робить, вважаючи, що людям зручніше платити хабарі).

Натомість кожен десятий пропонує цивілізованіший варіант – здійснювати оплату через касу медичного закладу. Думається, прихильників останнього варіанту було б значно більше, якби перед очима громадян було достатньо прикладів саме такої роботи. Між тим, у Рівному лише обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука працює саме за такою схемою. Тут першими ризикнули вивести з „тіні” фінансові потоки, які прямують від пацієнтів до лікарів. І, відтак, наочно показати дві речі. По-перше, скільки коштує якісна медицина. А по-друге – що за надані послуги можна платити прозоро, не принижуючись, засовуючи зелену купюру в кишеню халату „свого” лікаря.

Першопрохідцям у будь-якій справі – завжди найважче. Бо вони викликають вогонь на себе, відступаючи від стандарту. Тактично вони у програші, бо відтягують на себе негатив. Але стратегічно – у виграші, бо не популярні сьогодні кроки все ж стануть усталеною практикою завтра.

І це, знову ж таки, підтверджують дані нашого опитування: 76% рівнян (тобто понад три чверті від числа всіх опитаних!) позитивно ставляться до оплати послуг з лікування та обстеження в медзакладах із використанням касового апарату, прозоро, з видачею чеку. Тобто саме так, як це роблять у рівненському діагностичному. (До речі, серед опитаних пацієнтів цього закладу 66%, тобто дві третини, зізнались: пройти якісне обстеження в іншому медзакладі без затрати власних коштів їм не вдавалось. Тобто платити гроші все ж доведеться – питання куди: в кишеню лікарю чи прозоро, в касу закладу, щоб на ці кошти закуповувалось обладнання чи підтримувалось функціонування існуючого. До чого схиляються рівняни – зрозуміло з попередніх відповідей).

З усього почутого висновок напрошується простий: суспільний попит на цивілізовану модель оплати медпослуг давно сформувався. Рівняни готові платити за медицину – але за медицину справді якісну.

А які заклади вони вважають саме такими – це теж з’ясувалось під час опитування. На запитання „Куди ви звернетесь, щоб пройти якісне обстеження та діагностику?” понад три чверті (76%) відповіли: до обласного клінічного лікувально-діагностичного центру. До переваг цього закладу наші респонденти віднесли насамперед те, що діагностичний має оптимальну структуру, тут можна отримати весь комплекс послуг: від огляду лікаря – до складання алгоритму лікування. Потужна наукова база, наявність найсучаснішого обладнання та використання найпередовіших методик діагностики та лікування виокремлюють цей заклад з-поміж інших, де надають передусім ургентну, тобто невідкладну, допомоги (наприклад, міська лікарня), або ж займаються насамперед лікуванням (обласна лікарня). Натомість РОКЛДЦ належить до закладів медицини третього рівня, де гармонійно поєднується все вищесказане. „Тут вище культура обслуговування”, „Невеликі черги, витрачаєш мінімум часу”, „Новіша апаратура”, „Велика кількість обладнання”, „Привітний персонал” – такі думки довелось почути від респондентів у відповідь на прохання пояснити свій вибір саме на користь діагностичного.

86% опитаних нами пацієнтів закладу задоволені тим, що результати обстежень тут можна отримати оперативно – лише за один день. 91% респондентів зізнались: доволі зручно, що медичні заключення тут видаються у вигляді комп’ютерних роздруківок і зберігаються на електронних носіях. А 84% зазначили, що їх задовольняє культура медобслуговування в діагностичному центрі в цілому. При цьому три чверті респондентів звернули увагу на гарний стан приміщень закладу. Кажуть, головний лікар діагностичного Ігор Шумлянський звертає на це особливу увагу, адже переконаний: в подібних закладах лікувати повинні, як кажуть, і стіни. Напевно, саме тому в діагностичному не відчуваєш типового для наших лікарень запаху хлорки. Як кажуть, дрібниця, але дрібниця промовиста.

А зрештою, хіба в медицині можуть бути дрібниці?.. Не назвеш, приміром, дрібницею той факт, що майже третина наших респондентів помітила відмінності у ставленні до себе з боку медсестер в діагностичному та інших закладах. „Дуже уважні медсестри, я в захваті”, „Швидко реагують на потреби хворих”, „Більше усмішок на обличчях”, „Правильно спілкуються з клієнтами”, „Душевніші” – ось які відгуки довелось почути під час опитування пацієнтів центру.
Мимоволі пригадується прислів’я: ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого як ввічливість. Результати опитування це лише підтверджують.

”У наш час краще не хворіти”, - таку фразу частенько доводиться чути в розмовах з читачами. Зауважимо: залишатись здоровим краще в будь-який час. Але для цього, погодьмося, про власне здоров’я слід належним чином дбати. Це – і здоровий спосіб життя, і вчасна діагностика та лікування. (Від цього, за висновками науковців, наше здоров’я залежить майже на 70 відсотків). Куди для цього варто звертатись – рівняни, схоже, в своїй переважній більшості вже визначились.

 

Ігор ПИСАРЧУК.