РОКЛДЦ ім. В. Поліщука

Кожного року в Україні реєструються понад 150 тис. нововиявлень злоякісних захворювань. Найвищі показники захворюваності за останні 5 років спостерігаються у південних областях, а також Кіровоградській, Полтавській областях, АР Крим. 

Майже 90 тисяч жителів України щорічно помирають від раку, при чому 35 відсотків померлих від раку - особи працездатного віку. Онкопатологія є причиною понад 15% усіх випадків смерті і поступається лише серцево-судинним захворюванням. У 2005 році смертність від злоякісних новоутворень в Україні склала 90 997 випадків. 38-40% онкологічних хворих помирають протягом першого року після встановлення діагнозу, що свідчить про запізнілу діагностику. У розвинених країнах світу цей показник не перевищує 30 %. 

Структура онкозахворюваності протягом останніх 5 років залишається сталою. Найчастіше злоякісними хворобами уражається населення старшого і похилого віку. Серед чоловічого населення – це злоякісні новоутворення легенів, шкіри, шлунка та передміхурової залози, колоректальні раки, серед жінок переважають злоякісні новоутворення молочної залози, шкіри, тіла матки, шлунка. 

Захворюваність дітей на онкологічні захворювання має ряд особливостей. Найбільш високі показники дитячої онкологічної захворюваності характерні для наймолодшої вікової групи дітей – до одного року. Далі йде поступове зниження рівня показників, а у віці 10-14 років показники удвічі нижчі, ніж у віці дітей до одного року. В структурі злоякісних новоутворень у дітей І місце займають лейкози – 33%, ІІ місце – злоякісні новоутворення головного мозку та інших відділів нервової системи – 19%, на ІІІ місці – лімфоми – 13%. 

Найбільшою проблемою в Україні продовжує залишатись незадовільна і несвоєчасна діагностика онкологічних захворювань. Однією з причин являється відміна профілактичних оглядів. При цьому знизилась і онкологічна настороженість лікарів, і професійний рівень, особливо молодих спеціалістів. Незважаючи на наявність спеціалізованих онкологічних лікувальних установ, хворі звертаються туди часто занадто пізно. Звідси можна зробити висновок: якість діагностики, лікування і навіть життя пацієнта з онкологічним захворюванням залежить від кваліфікації лікаря, діагностичного обладнання і головне – від матеріальних можливостей.

Одним із напрямків сучасної діагностики онкологічних захворювань, який швидко розвивається, являється визначення онкомаркерів за допомогою лабораторних тестів.

Онкомаркери – це речовини, наявність яких в організмі людини пов'язана з присутністю чи прогресуванням пухлини. Вони продукуються самою пухлиною, або вивільнюються у кров клітинами здорових тканин, внаслідок системної дії пухлини на організм. Онкомаркери можуть бути представлені різними речовинами: ферментами, гормонами, іншими білками та невеликими пептидами, а також антигенами, які є на поверхні пухлинних клітин.

Онкомаркери використовують як один із методів комплексної діагностики онкологічних захворювань. Останнім часом все частіше онкомаркери використовують для оцінки ефективності лікування, раннього виявлення рецидивів та метастазів пухлин, для прогнозу перебігу захворювання.

У Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В.Поліщука на самому сучасному обладнанні проводиться визначення низки онкомаркерів (перелік представлений у таблиці).